"Нехай усі хто чує звуки їх, чи вдень чи вночі, почнуть славити Святе імя Твоє"
Чин благословення дзвону
МАЙСТЕРНЯ ДЗВОНІВ | тел. +38 (096) 88 68 387
Загрузка. Пожалуйста, подождите...
Інструкція з експлуатації дзвону
Необхідно пам'ятати, що дзвони відливають з високооловянистої бронзи, що при низьких температурах стає чутливішою, що підвищує небезпеку розколу дзвону при сильних морозах.
У зв'язку з цим, Дзвонарям рекомендується в зимовий період, особливо на початку сезону, уникати сильних ударів, які можуть призвести до пошкодження дзвонів.
В даній статті ми хочемо розкрити питання про те як, краще вибрати церковні дзвони. Безумовно, у дзвоні важливий зовнішній вигляд. Ікони та надписи повинні бути відтворені якісно та відповідно до всіх канонів і традицій орнаментації дзвонів. Але потрібно визнати, що найголовніше у дзвоні – це звук. І тільки оцінивши звучання, можна надати перевагу тому чи іншому дзвону.
Пропонуємо високоякісні церковні дзвони, виготовлені з бронзи, рецепт якої не змінюється на протязі багатьох століть.
Постійні інвестиції в нові технології та досвід старих дзвонярів дає нам можливість творити виняткові конструкції дзвонів. Дякуючи цьому спів наших дзвонів можна почути в усіх куточках України та світу.
Якщо у Вас виникли запитання телефонуйте +38 (096) 88 68 387 або пишіть
Однією з відмінностей поклоніння православних віруючих є те, що всі співи відбуваються без інструментального супроводу.
Проте в інструкціях в літургійних книгах часто вказується, що дзвони повинні бити до, під час і після Служби Божої. Ці інструкції доволі деталізовані відносно точного часу і манери дзвону. Дзвінки залишаються постійними, і дзвонар розхитує або в повільно або швидко.
Дзвони, доки вони стали виявом українського православного церковно-релігійного життя, предметами сакрального мистецтва, перебули дуже довгий шлях свого вдосконалення.
У теперішньому вигляді дзвони являють вислід наполегливого пошуку найдосконаліших форм, пропорцій і сплавів, що вібрацією металів творять найніжніший, найчистіший тон.
Світлий весняний ранок. На небі жодної хмаринки... Легкий вітерець ледь торкається озерного люстерка, грає вербовими вітами, шелестить у тополиному листі.
Поволі величаво, ніби відповідаючи на вранішній возглас священика: "Слава Тебі, показавшему намъ Світъ", сходить сонце. У пташиному щебетанні просинається все довкіл. Дивовижна музика природи по-своєму славить свого Творця.